Дошкільна освіта

2017

Про проведення атестаційної експертизи Шоломківського дошкільного навчального закладу

Про проведення атестаційної експертизи Великочернігівського дошкільного навчального закладу

 

____________________________________________________

Формуємо мовленнєву готовність до школи у грі

         Одне із головних завдань дошкільної освіти – забезпечити дітям комфортний перехід на наступну сходинку в їхньому житті. А отже, формувати у дитини готовність до шкільного навчання, оволодіння знаннями, вміннями і навичками, а також вміння і бажання взаємодіяти з людьми. Забезпечити малюку мовленнєву готовність до школи допоможуть дидактичні ігри.

         Поняття готовності до школи – комплексне, воно включає біологічну, соціальну та розумову зрілість дитини.

         Біологічна зрілість  передбачає достатній фізичний розвиток дитини, сформованість основних рухових навичок, розвиток загальної, дрібної моторики та фізичних якостей.

         Соціальна зрілість  визначається вмінням дитини співпрацювати з дорослими, однолітками, усвідомленням та дотриманням нею норм поведінки.

         Розумова зрілість  охоплює мовленнєву, особистісну та інтелектуальну готовність.

         Мовленнєва готовність – це не лише сукупність мовних знань, умінь та навичок, а й такий рівень мовленнєвого розвитку, який забезпечує успішне включення дитини у навчальний процес і опанування нею навчальної діяльності.

         Мовленнєва готовність визначається сформованістю у дитини до 6 річного віку мовленнєвої компетентності (фонетико-фонематичної, лексичної, граматичної), а також достатнього рівня розвитку зв’язного мовлення.

         Фонетико-фонематична компетентність передбачає володіння дитиною у віці 3-4 років усією системою звуків та сформованість у неї фонематичних процесів; фонематичного сприймання, уявлення, контролю, аналізу та синтезу.

         Лексична компетентність старшого дошкільника включає вміння співвідносити слово з його семантикою; вживати багатозначні слова, антоніми, синоніми, сформованість у його свідомості різних типів смислових зв’язків між словами, володіння навичками словотворення.

         Граматична компетентність дитини передбачає:  використання у мовленні складних, непоширених і поширених речень, оволодіння дитиною граматичними категоріями (числа, відмінка, роду, особи), вмінням утворювати словоформи за аналогією.

         Необхідний рівень розвитку зв’язного мовлення передбачає володіння дитиною монологічним і діалогічним видами зв’язного мовлення.

         Монологічне мовлення характеризується вмінням описати предмет, явище, подію, скласти невеличку розповідь за планом, сюжетною картинкою, переказати текст.

         Діалогічне мовлення включає вміння ставити запитання і відповідати на них, вести бесіду. Розвиток мовлення дошкільника відбувається постійно – під час занять, прогулянок, пізнавальної, образотворчої, трудової та побутової діяльності як у дитсадку, так і вдома.

         Одним з найефективніших засобів формування мовленнєвої готовності є дидактичні ігри та вправи ігрового змісту. Гра забезпечує розвиток загальної і пізнавальної активності, розширює уявлення дітей про навколишнє середовище, спонукає до самостійності та ініціативності, закріплює вміння висловлювати власну думку, підвищує мовленнєву активність дошкільника.

         Дидактичні ігри, спрямовані на розвиток у дітей фонематичного слуху, передбачають завдання на виділення з тексту слова із заданим звуком, перших та останніх звуків у словах, інтонування певного звука у слові, добирання слова з названим звуком. Наприклад: «Почни слово … продовж слово»,  «Незвичайний супермаркет».

         Коли діти вже добре розрізняють і вимовляють звуки в словах, доцільно вводити поняття: голосні та приголосні звуки, звукова схема, зокрема під час ігор: «Допоможи тваринам знайти свою домівку»», «Грибний дощик». Ці дії стають надійною основою для грамотного письма в подальшому.

         Ознайомлення малят з літерами варто починати з позначення голосних звуків, оскільки вони легко вимовляються. Крім того подальша вимова голосного з приголосним сприяє формуванню вміння читати склади.

         Формувати практичне уявлення про склад і кількість складів у слові допоможуть такі ігри як: «Плутанина» «Зачаровані хмаринки». Основне правило всіх варіантів ігор зі складами – читати склад швидко, правильно, без попереднього промовляння літер.

         Збагачення мовлення малят узагальнювати словами, абстрактними поняттями, багатозначними словами, синонімами, антонімами, формування вміння класифікувати предмети за ознаками, властивостями здійснюється під час ігор: «Добери ознаку», «Скажи навпаки», «Букет чарівних квіточок».

       При формуванні у дітей уявлень про речення як одиницю мови важливо розвивати у них вміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні), складати прості поширені речення, чути і виділяти окремі слова з речень, складати речення за сюжетним зображенням та заданою кількістю слів. Цьому сприяють ігри: «Складемо речення», «Хто скаже більше?»

       Провідним видом діяльності дитини дошкільного віку є гра, залишається вона провідною і в шестирічної дитини, яка прийшла до першого класу, оскільки за віковою періодизацією вона фактично залишається дошкільником.

       Психолого – педагогічна наука й практика стверджують, що в дитини, яка не «прожила» повноцінно всі етапи розвитку власної ігрової діяльності – від маніпулярних ігрових дій до ігор за правилами, - значно затримується формування відповідної мотивації учіння. Такі діти, за твердженням видатного психолога Л.Виготського, не піднялися до кризи семи років, коли гра вичерпує свої розвивальні можливості, істотно виділяється роль правила, а «зоною найближчого розвитку» стає учіння.

       Ураховуючи концептуальні засади Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», вікові особливості дітей дошкільного віку, педагогам навчальних закладів (як дошкільних так і загальноосвітніх) необхідно звернути увагу на гармонійне поєднання спеціально організованої та самостійної ігрової діяльності.